By admin- 14 947
Полеміка між пасічниками за, і проти трутня точиться з давніх давен, це слово стало символом ледаря, дармоїда , що принизливо для ролі трутня . Звісно всім зрозуміло, що не ми , а природа шляхом еволюції визначає роль кожної істоти, кожного живого організму на землі. Розглядаючи це питання ми повинні враховати ті обставини, що бджолина сім’я є біологічна одиниця окремі особини якої тимчасово покидають її. Виконавши свою місію вони повертаються назад. Є і інше явище ця біологічна одиниця – бджолина сім’я позбавляється від частини членів, як від баласту в період складних випробувань таких, як зима. Природі важливіше виживання всієї популяції , а ніж окремих відпрацьованих особин.
Так влаштована природа, гуманізм відсутній. Трутень. головне призначення якого запліднення матки продовжує рід. Коментувати слово продовження роду не потрібно всім ясно , або рід існує , або зникає і його не стає. Зовсім не давно стало відомо про роль трутня у терморегуляції, та позитивному впливі на медозбір. Купуючи племінну матку ми не замислюємось над тим, що господарсько цінні ознаки до 60 % і більше переходять від трутня. Висновок дбайте про племінних трутнів!
То ж скільки в сім’ї трутнів ? Дослідженнями встановлено: 14% – 16% від кількості бджіл це складає приблизно від 500 до 2000 (різні автори приводять різні дані) інколи значно більше. Один кілограм трутнів з травня по серпень з’їдає 15 – 20 кг меду . Але ключовим є не те, скільки з’їдає дорослий трутень, а те скільки корму тратить бджолина сім’я на вирощування 1кг трутнів, цифра коливається в межах 3 – 4кг меду та 2 – 2,5кг перги. На практиці це виглядає так: Зрізана рамка запечатаного трутневого розплоду це викинуті 3-4рамки меду і одна рамка перги.
Практично це виглядає так, там де ви зрізали сьогодні трутні завтра будуть закладені нові, і процес повториться.
Я чув від бувалого пасічника вислів нема трутнів не має й меду. Багатолітні дослідження в процесі розробки технології прополісної вощини дають мені підстави стверджувати Трутнів різати не потрібно! Бджоли самі регулюють біологічну рівновагу у бджолиній сім’ї. В своїй багатолітній професійній практиці на власній пасіці 250- 500 бджолосімей використовую не тільки будівельну рамку, яку як правило відбудовують з трутневими комірками, а обов’язково трутневу вощину.
Що дає трутнева вощина з практичної точки зору
По-перше вона незамінна на племінних пасіках і не менш цінна для тих, хто хоче мати високопродуктивні сім’ї, розмножуючи трутнів із кращих сімей на пасіці. Якщо відбудовану трутневу рамку залиту медом поставити з осені у найкращу господарсько цінну чи племінну сім’ю, то навесні ми отримаємо ранніх статевозрілих трутнів із цінними ознаками. . При наявності трутневої рамки в сім’ї матка сама вибере на ній те місце, де буде забезпечено найкращі температурні умови для розплоду. Адже він розвивається 24 дні і вагою значно важчий ніж бджолиний. За вдяки чому трутневі личинки надзвичайно чутливі до змін температури в гнізді особливо при різких температурних коливаннях / заморозках/. Свідчення того, що матка вибирає найкращі температурні умови для розплоду, ми спостерігаємо протягом року. Весною розплід концентрується у верхній та центральній частині – більш теплих місцях, влітку опускається в нижню, де менший перегрів, цим самим захищаючи трутневий розплід від шкідливих температурних коливань.
Часто буває так, що весною, коли мед зверху, а в центрі тільки бджолині комірки, матка відкладає яйця внизу рамки, там де знаходяться трутневі. Робиться це вимушено для виконання великої природної місії збереження біологічної рівноваги та продовження роду.
Наслідками переохолодження чи перегріву розплоду як правило є хвороби.
Нині набув великої популярності гомогенат трутневого розплоду, який іде другим по цінності після маточного молочка і має чоловіче начало. Користуючись трутневою вощиною, можна легко його добувати.
Трутнева рамка – це чудовий засіб для біологічної боротьби з кліщем варроа на невеликих пасіках, та отримання стільникового меду в промислових масштабах.
Використання трутневої вощини звільняє бджіл від зайвої важкої роботи по перебудові звичайних комірок в трутневі, чим запобігає псуванню рамок. У сім’ях де поставили трутневу вощину бджоли не перебудовують бджолині комірки в трутневі.
Трутнева рамка служить індикатором хвороб, на ній в першу чергу появляється аскосфероз, гнильці, варроатоз, який віддає перевагу трутневому розплоду, тому ним користуються як пасткою для кліща.
Вона є індикатором ройового стану сім’ї. Якщо трутневу вощину поставити другою від краю, то при ройовому стані її перестануть будувати бджоли і закладуть мисочки під маточники.
Ті, хто користуються надставками, зразу відчують переваги трутневої вощини, її швидко відбудовують і матка зразу її засіває, що дозволяє без проблем освоїти надставку.
Таким чином, трутнева вощина необхідна: для повного забезпечення фізіологічних потреб бджолиних сімей; збереження біологічної рівноваги між бджолами і трутнями природним шляхом, для використання в селекційній роботі, для швидкої діагностики ряду хвороб (варроатоз, аскосфероз, гнильці), для біологічного способу боротьби з варроатозом, для отримання гомогенату трутневого розплоду.
Дізнатися про новації ТОВ «Київоблбджолопром» можна за адресою
Київська обл., м. Боярка, вул. Кібенка, 78.
ТЕЛ: (096) 876 90 02, (066) 233 09 60, (093) 916-15-55
